Мій юний друг, літератури не уникнуть Вам

 

Мій юний друг, літератури не уникнуть Вам,
Зарити в фізику талант свій не дозволю.
Бо із душі, напевне знаєш сам,
Вже рветься чисте, добре, класне слово.

Нехай це слово на папері оживе,
Хай вчить добру, порядності і честі.
Хай буде добрим,бо воно живе,
І хай живим є, бо воно є чисте.

Слова хороші у хороших є людей,
Словам чужим ми не дамо дороги.
Писати будем разом: сотні є ідей.
Ми будем плакати й сміятися без змоги.

Байдужість ми не пустимо до серця,
І хай словечки наші будуть «з перцем».
Хороше в серці людям сам неси.
Сторицею хороше повернеться!

І хто ти є, Людина чи «людець»,
Яким ти є, франтовим а чи справжнім.
Я думаю, що все ж ти – молодець.
Ти молодий, хороший і відважний.

Я трошки заздрю вам, чекає світ на вас,
Ви трохи заздрите мені: є в мене досвід,
Ми стільки зможемо здолати всі разом,
Давайте ж ми друг другу допоможем.

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0000542 от 24 мая 2011 в 20:31


Другие произведения автора:

Каждый раз живу я как в последний

Мій друг комп’ютер

Я дарю любовь и свет для всех

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +1Голосов: 1972 просмотра

Нет комментариев. Ваш будет первым!