Музыка - Maestro
В’ється, ніби стрічка,
Мальовнича річка,
Що сховалась зовсім
Між високих трав.
Там, на тому лузі,
Я казав подрузі,
Що її я вперше
Ніжно покохав.
Люба на підводі
Підвозила воду,
Тамувала спрагу
Гурту косарів.
Я казав народу :
–Покохав за вроду, –
І пишався завжди,
Що її зустрів.
Буду дуже ждати,
Щоб сватів заслати
Та чудово жити,
Мріялось як нам.
Ой, дівчино мила,
Будеш ти щаслива –
Я тебе ніколи
Серцем не віддам.
Я косив покоси,
Бачив тільки коси
Й рідні ясні очі,
Що не підведуть.
Часу так чимало
С тих пір протікало,
А жіночі очі
Вірністю цвітуть.
В’ється, ніби стрічка,
Мальовнича річка,
Що сховалась зовсім
Між високих трав.
Там, на тому лузі,
Я казав подрузі,
Що її навіки
Серцем покохав.
Новые
Меню
