Дуэт

30.11.08

11:45

«А»:   ПІСНЯ

Постава, посмішка, хода,

Статура, погляд і волосся,

Усе говорить тобі «Да»,

Як серпень в полі б’є колоссям.

Все обіцяє, все вдає,

Що вже давно впасти готова.

Та тут питання постає,

Чи не відмова оце знову?

Не має значення ніщо:

Ні страх, ні слово, ні падіння,

Що я у ній уже знайшов?

Яку примару, чи видіння?

Вона моя, чи не моя?

Мене кохає, а чи любить?

І повертає з небуття

Моя струнка, солодка згуба.

Ті обіцяння із-під вій

Хвилюють всі мої бажання.

Та очі сірі кажуть: «Стій!

Не поспішай, мій легінь файний!

Ти мені ще не дарував

Ні день, ні ніч, ні водоспади.

Ти тільки погляд мій спіймав,

Я цьому дуже-дуже рада.

Так, я – твоя, але не час,

Не день, не мить нам бути разом.

Про це узнає кожен з нас,

Другие произведения автора:

День рожденья – красота!

Ветер странствий, парус наполняй!

Надворі глуха ніч, ніде ні звука.

Это произведение понравилось:

Александр Коткас

Адаманта***