Ти приходь на філіжанку кави
Просто поспілкуємось удвох…
Ти розповіси про твої справи,
Відволічеш від моїх думок…
Я уважно вислухаю знову
Щось пораджу, а можливо й ні
Буду слухати твою я мову
Віддано і ніжно, як в ті дні!
Нам буде приємно і спокійно,
А що ми були такі близькі –
Десь далеко в серці, і надійно
Під замком! Й загублено ключі!
Що було, то відійшло з роками…
І тих днів не повернуть ніяк!
Ти приходь на філіжанку кави,
Бо ж як пам'ять викинути, як?
Та й нехай! То було дуже мило,
Надихало й окриляло нас,
То ж ця філіжанка кави, щиро
Буде вдячним спогадом для нас!!! ©
Я
Другие произведения автора:
Монолог
Гимн переменам
Прощание с любовью