Не говори печальними очима...
ЛИНА КОСТЕНКО
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.
Не говори глазами мне печально
То, что не могут донести слова.
Так возникает нежность вдруг случайно,
А с ней - предгрозовая тишина.
Словно во сне тебя я представляла,
А может это магия была....
Ведь между нами радуга стояла!
Теперь в том месте пропасть пролегла....
Я не скажу, но в памяти, любимый,
Ты на меня однажды оглянись.
Так две судьбы прошли друг друга мимо
И лишь на перекрестке обнялись... .