Палають в небі ранкові зорі

Палає вогонь у очах натхнення.
Як лезо загострює ніч бажання.
Це в бурю зірвалося сіродення.
Яскрава фарба у сподівання.

Палає вогонь у моїй оселі.
Так зручно і тепло. В каміні дрова
тріщать. Вона поруч, така весела
і ніжна - кохання в моїх долонях.

Тремтить. Та не холод, то спрага страсті,
і безрозсудність. Її небезпечність
пускає  вітер в вогонь фантазіям.
Крик до небес як нестриманість втечі.

Потужність стихії. Нічне проміння
до ранку гріло бурхливу долю.
На дворі десь кукурікають півні.
Палають в небі ранкові зорі...

© Сергей Куринный    ‎‎‎‎ ‎‎‎‎‎‎‎‎‎‎‎26 ‎мая ‎2020 ‎г., ‏‎20:33:50

Другие произведения автора:

Брошены в угол чувства бездомные

Виртуальностью губ...

Случайность...