БІЛЬ ВТРАТИ
На все свій час, життя як довга нива-
Весна надходить – зеленіє, все цвіте.
І не лякають ні вітри, ні буйні зливи.
Рослинність юна все міцніє і росте.
На все свій час, природу не зупиниш.
Панує літо чарівне….
Плоди дозріють легко і барвисто,
Час стрімко, без журби пливе.
На все свій час, і треба оглянутись,
Розважно подивитись на свій шлях;
Вже осінь барви золотить на листі….
Чи ми готові дати звіт на час.
Що ми залишимо по собі,
Як люди дивляться на нас.
Чи наші діти до життя готові?...
Або хтось скаже: «що, пропав хижак!»
Зриває вітер листя одиноке….
Залишимо всі мрії в забутті.
На все свій час, і треба відходити.
Чи легко нам межу цю перейти?
Коли помрем, чи будем знову жити?—
Питання, що цікавить всіх людей.
Ще давній Йов хотів про це дізнатись—
І всю надію на Творця поклав.
Бо Слово Боже всім дає надію:
«Померлі знову оживуть».
Лиш «праведні вспадкують землю
І житимуть повіки тут.»
Нас лицеміри тішили обманом,
«Безсмертну душу» вигадав Брехун.
І всупереч знання від Бога,
Адаму приписали душу, а не дух!
Адам був створений душею,
Коли ввійшов у нього дух.
Як і тварини в ньому пробувають…
І як вмирають, знов у землю йдуть.
Творець повік не забуває,
Всі праведні в Нього живуть.
Надійде час і пам`ятні могили
Знов до життя померлих віддадуть.
Син на Землі засвідчив Божу силу:
Вернув життя кількох людей.
Вони заснули знов, та в Божім Царстві
Не буде більше слова «смерть»!
Книга Буття 2:7 «І створив Господь Бог
людину з пороху земного. І дихання життя
вдихнув у ніздрі її, -- і стала людина
живою душею.»
Йова 14:14 «Як помре чоловік, то чи він
Оживе?...
Ісаї 26:19 «Померлі твої оживуть, воскресне
Й моє мертве тіло. …»
Псалом 37:29 «Успадкують праведні землю,
І повік будуть жити на ній.»
Луки 20:37,38 «37 А те, що померлі воскресають,
навіть Мойсей виявив у розповіді про терновий кущ,
коли назвав Єгову «Богом Авраама, Богом Ісака і
Богом Якова». 38 Він Бог не мертвих, а живих, бо
для Нього всі вони живі».
1Фесалонікійців 4:13 «До того ж, брати, хочемо, щоб
ви знали про тих, хто засинає смертним сном, і щоб
не сумували, як інші люди, котрі не мають жодної надії.»
|