Не варто що пізно

Не варто що пізно, але я прийшов,
Кохана моя готувала вечерю,
А в голосі лід, як забілений шовк,
Але позабуде про розпачі звіра...

Вечеря смачна, і кохана як пташка,
Порха біля мене, а я так втомився… 
В долонях вогонь, зачекалась бідняжка,
Застряг у тумані і день зупинився…

Але попереду ніч страсті й вогню,
Бажань, народившихся часом вечері.
Не треба ховати усе під броню,
Коханої тіло, як в супермоделі…!!!

©Сергей Куринный 2   14.12.2011 15:00

на «На прогулку мы с бессонницей пошли...» (Ирина Ашомко Рифмопсихотерапе) 

Другие произведения автора:

Как будто жизнь

Нет…

Бросает вызов белая метель…

Это произведение понравилось:

Анжела Шкицкая

Таня И.

Алла Войнаровская

Ник Никич

Николай Благовест

Тали ХРИСТИНА

Наталья Полякова

Татьяна Милюхина

Татьяна Кочегарова