На після перемоги

11 марта 2022 — Валерий Коростов

 

Я вже прожив п’ятсот життів,

і хто я, вже не пам’ятаю.

Чого шукав, чого хотів.

Я сторінки перегортаю,

 

але не туляться вони

в подобу книги, відпадають

і розсипаються. Сини

мої та дочки, мабуть, мають

 

ще шанс на завтра. Але я

благенький висіваю попіл

на полі радісного дня

і знов пливу кудись в потопі

 

 

05.03.2022.

 

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0335500 от 11 марта 2022 в 06:07


Другие произведения автора:

Мартовские іды

Ахинея

Балаганный йодль

Рейтинг: 0Голосов: 092 просмотра

Нет комментариев. Ваш будет первым!