На після перемоги

Я вже прожив п’ятсот життів,

і хто я, вже не пам’ятаю.

Чого шукав, чого хотів.

Я сторінки перегортаю,

але не туляться вони

в подобу книги, відпадають

і розсипаються. Сини

мої та дочки, мабуть, мають

ще шанс на завтра. Але я

благенький висіваю попіл

на полі радісного дня

і знов пливу кудись в потопі

05.03.2022.

Другие произведения автора:

Симфония подставленных тазов

Пемза

Акварельная цитадель