my life

Моє життя — чудернацьке,

і ще й, мабуть, скоро скінчиться.

Узяти мрії юнацькі -

це кам’яний вік, гірчиця,

що б’є у ніс тим сучасним,

які не схожі на мене,

хоча й шукатимуть щастя,

як я колись, й на рамена

стрибатиме їм злая доля,

як чорна-пречорна пантера,

а рупор кричатиме: "Воля!

Вітчизна!”... Й губитиме пера

та синя, як провесінь, птиця.

А далі у горлі застрягне

їм’я її. Далі насниться

такий страшний сюр, що затягне

реальність у себе. І зранку

ти вже їх поплутаєш. Далі...

А далі відсунеш фіранку

і будеш на вічнім кружалі.

06.06.2024

Другие произведения автора:

Солнце садится за крыши

Странствующие наблюдатели

Иерархия марионеток