Моя любимая

13 апреля 2013 — Дмитрий Кречет

 

 
Я знаю наперед - не зрозумієш
Моїх відвертих рим в стопі.
І від вірша ти не зомлієш,
Хоч як би не писав тобі.
 
Кохана, люба, моя мила -
Як схочеш я тебе назву,
Бо в моїм голосі є сила
Оспівувать твою красу.
 
Чому любов живе в колінах,
А серенади  з серця линуть?
Я б потонув в твоїх обіймах -
Дай мені, боже, так загинуть.
 
Люблю і не соромлюсь більше.
Навіщо ж сховувати почуття?
Я обромлю його хвилястим віршем,
Та закую у щит свого життя.
 
А з мрій я накую мечів,
Аби вони оселю захищали
У ясні дні і при зірках вночі,
При місячному сяйві щоб блищали.
 
Чи може то мені здалося,
Чи так воно і справді в світі -
Чарує погляд мій волосся
На тій духмяно-пряній квіті.
 
Неначе ангел втік із неба,
Спустившись в місячному сяйві.
Я можу цілу ніч, як треба
Тебе наповнювать піснями.
 
Я зможу все, що схочеш ти -
Я зроблю все, що забажаєш.
Весну - ти хочеш - сонячну?
А хочеш щастя - маєш!
 
Кохаю до нестями, люба моя,
І щиро говорю при всіх:
Я перед милою не встояв,
Та то найкращий в світі гріх!
 
23.03.2013
 
© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0112389 от 13 апреля 2013 в 19:46


Другие произведения автора:

Мавка

Сноведения

Свора

Рейтинг: 0Голосов: 0383 просмотра

Нет комментариев. Ваш будет первым!