Світанок. Милий і коханий мій світанок

28.10.08

06:25

«А»:

Світанок. Милий і коханий мій світанок.

Ми знову зустрічаєм новий ранок.

Мені ти в очі сонцем подивився,

Росою і туманом трохи вмився.

Мені ти зранку шепотів ласкаво,

Слова хороші, теплі, не лукаві,

Що ти мене одну-одну кохаєш,

І бути ти зі мною лиш бажаєш.

Тобі назустріч я відкрила очі,

Дитячі майже та сумні, дівочі.

Тобі я вірю і про себе дбаю:

Чого не можна нам, - я не займаю.

Світанку мій! Я знаю, день приходить,

Тебе від мене в вир життя заводить.

Там є спокуса, не одна, красива.

Весела і смішна вдень її сила.

Вона удень співає і танцює,

Та думка у спокуси не працює.

Вона лишень твоє життя зриває,

Про те, що знов ти мій, вона не знає.

Не треба їй казать зовсім нічого.

В спокуси є і руки, й очі, й ноги.

Хай думає вона, що ми не разом,

Що слів хороших друзям ми не скажем.

Що ми не бачимось з тобою, не говорим.

Хай думає. А ми знову повторим

Слова любові гарні, чисті, ранні,

Що ти уже казав їх на світанні.

Другие произведения автора:

Благородный рыцарь

Потребность

Мини. Купидон резвился...