Наше життя пролягає крізь пекло,
Ділить все надвоє - душу і кров.
Серце принижене й досі не звикло
Бачити в собі безкрилу любов.
Щастя згоріло в поході до раю,
Стомлені очі від висохлих сліз.
Стерлися ноги в дорозі до краю,
Й біль викликає свідомість на біс.
Вище! Сумлінніше! Чесно і Щиро!
Будьте готові стрибати в безодню.
Будьте готові жінки і мужчини,
Бачити завтра змарніле сьогодні.
Знайте про те, що не знаєте зовсім.
Вище! Сумлінніше! Щиро і Чесно!
В наших серцях вже осипалась осінь,
В душах самотніх пролилися весни.
05.07.2013
Другие произведения автора:
Слова
Оттепель
Расстрел
Новые
Меню
