Лист з минулого

                             

 

Сидить жінка біля хати,

Та листа читає.

То моя старенька мати

З батьком розмовляє.

 

Пише батько: "Рідна моя,

Мати моїх діток.

Ви  моя священна зброя

Бог у тому свідок.

 

Не хвилюйся, моя люба,

Ворог відступає.

Разом ми, моя голуба,

Фриців подолаєм.

 

Вже дійшли ми до Берліна.

Бій трива останній.

І додому в Україну,

Ви мої кохані.

 

Як пішов він воювати,

Більш не повернувся.

Але все чекає мати…

Бій той затягнувся.

 ШАН

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0269956 от 19 августа 2017 в 16:57


Другие произведения автора:

Наперекор всему

Весна

Тризна

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +2Голосов: 2269 просмотров
Алла Войнаровская # 19 августа 2017 в 17:32 0
А сколько их не вернувшихся, до боли! 013smile
Анатолий Шевченко-Зурнаджи # 21 августа 2017 в 02:59 0
br