Святая ложь...

15 февраля 2014 — Геннадий Кудрявцев

Кругом белым-бело,

Метель за дверью злится.

Как жаль, что наш роман

Переплетает ложь.

 

Еще не рассвело,

А сердце уж томится,

Пройдет хмельной туман

И ты опять уйдешь.

 

Давно остыла печь,

На окнах белый иней,

Лишь грешная постель

Еще в плену тепла.

 

Но радость тайных встреч,

Тот первый вечер синий,

От горькой лжи, метель,

Как будто, замела.

 

Тебя терзают вновь

Сомненья и усталость,

А по щеке бежит

Прозрачная слеза.

 

Как жаль, что нам любовь

Так поздно повстречалась,

И прошлого забыть

Обоим нам нельзя…

 

15.02.14

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0156356 от 15 февраля 2014 в 10:34


Другие произведения автора:

Не делайте любимым больно...

Мы служим дьяволу, не богу...

Я тебя как вино буду пить...

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +2Голосов: 2502 просмотра
Юрий Гость # 15 февраля 2014 в 11:54 0
ПІДМІНА  ПОНЯТЬ     (Аґапе)


Сьогодні  так  мало любові,

І слово спотворили це.

Кохання звели до професії

І люблять інтимний процес.



Коханню не треба вчитись,

Кожен дозріє сам.

Інтимність солодка в подружжі..

Все решта  -- гріховний обман.



Та ми вже не так убогі,

Щоб сексом затьмарити світ.

Творець нас створив з любові

І кожен відчути це зміг.



Ми маєм  задатки чудові,

Широкі, мов світ , почуття.

Ми здатні усім співчувати,

Проводити в мирі життя.



Любов нас спонукує жити,

Щоб гідність людську берегти.

Терпіти заради інших

І шляхом нечесним не йти.



Любов не шукає лиш свого,

Далекий від неї обман.

І правдою тішиться вельми,

Не вірить лукавим словам.



Любов вище власних амбіцій,

Не мстить, безкорислива вся,

Порядності норми не зрадить –

Ніколи не згасне вона!
Алла Войнаровская # 28 февраля 2014 в 09:36 0
013smile