Кубло

                           

 

Невже у людства відібрало зір?

Скрізь горе та  кровопролиття.

Пішло все розуму наперекір

У двадцать першому столітті.

 

Зірвався чоловічий вже терпець

І думки душу розірвали:

Коли настане цій війни кінець,

Що наші дурні розв'язали?

 

Чи наші, чи не наші – хто їх зна.

Є вражання – вони не люди.

І то не Бог керує  – Сатана.

І сенсу с цього вже не буде.

 

Нема поразуміння на землі.

Злочинці владу захопили,

В богів адептів секти возвели,

Та демократію у світі об'явили.

 

Та деж та демократія, кажіть?

Чи є вона у цьому світі?

А як що є,будь ласка, покажіть…

Не бачимо, хочь очі і відкриті.

 

Зірвався чоловічий вже терпець

Втомилася уся країна.

Безчинству злочинців прийде кінець.

Ми знищемо кубло зміїне.

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0175527 от 9 сентября 2014 в 10:37


Другие произведения автора:

Сюжет

СМИ

Чудеса

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +1Голосов: 1592 просмотра
Раиса Малиношевская # 9 сентября 2014 в 11:58 0

  br  bz  С теплом и уважением.
Анатолий Шевченко-Зурнаджи # 9 сентября 2014 в 12:30 0
br Благодарю за визит. С ув. Анатолий