Натхнення. Ноти. Білі квіти
На підвіконні ще лежать.
І як тут можна не радіти?
І знову рими полетять…
Я озирнусь і все почую
Поміж рядків в Її піснях.
Не знаєш ти, вони лікують
Сердечний біль і сильний страх.
Твій жарт смішний , напевно, дуже,
Тоді чому ж я не сміюсь?!!
Даремно ти бажаєш, «друже»,
Померти їй… Я присягнусь (!),
Вона не все ще заспівала,
Не все сказала і змогла!!!
І поки я все це писала
Хотілось плакати…вiд зла…
Другие произведения автора:
Я скованно гляжу на ваш портрет
Нежность моя
Сновидение
Это произведение понравилось: