Я не хочу тебе відпускати... Ніколи...
Заметіль, чи дощі за вікном - все одно.
Ти не йди. Я благаю. Не знаю, відколи
Замість крові біжить через серце вино.
Я не хочу, щоб сніг пролітав над тобою,
Щоб вітри завивали і шуміли моря.
Я тебе збережу. Хочеш, стану святою?
Буду тихо світити, як вечірня зоря.
Я в долонях твоїх розплескаю все небо!
Забирай цілий світ... Тільки душу віддай!
Я не можу сміятись і жити без тебе.
Залишися, й мене, наче книгу- читай.
-----------------------------------------------------------
Я тебя не хочу отпускать никогда.
Пусть метель или дождь за окном- все равно.
Не иди, умоляю. Не знаю, когда
Вместо крови моей побежало вино.
Не хочу, чтобы снег пролетал над тобой,
Чтоб ветра завывали, шумели моря.
Я тебя сохраню. Хочешь, стану святой?
Буду тихо светить, как под вечер заря.
Я в ладошки твои разолью небеса!
Забери целый мир! Только душу отдай!
Не могу без тебя пережить полчаса.
Оставайся! Меня будто книгу, читай!
Другие произведения автора:
Я ухожу
Я буду горьким шоколадом
О других
Это произведение понравилось: