Размышления о жизни (на украинском)

3 января 2014 — Ваагн Карапетян

***

Дзеркало - королева хамелеонів.

***

Собака в домі - це дитина, яка ніколи не виросте.

***

Якщо звірі спокійніше за нас сприймають наближення смерті,

то вони - більш досконалі?

Репліка

Та не сумуємо ми за радянською владою.

За промайнулою молодістю жалкуємо.

***

Найправдивіше джерело інформації -

Калькулятор.

***

Перші п'ять хвилин усі ми - генії.

***

Звичайно, я маю не усе, до чого прагнув,

але отримав набагато більше, ніж заслужив.

***

Кожен ранок із вікна метеликом-капусницею простирадло вилітає,

Змахує крилами в руках хазяйки,

Струшує пилок кохання.

***

Малюнок вушної раковини - скам'янілі кола,

Що залишилися від кинутого каменя,

Кола, що застигли в жаху від образи.

Ображене озеро.

Про смуток

Осіннє листя, як чаїнки, витає у жовтій склянці дня.

***

У літаку ми сиділи поруч.

Тільки я летів уперед, а він повертався назад.

***

Ненависть - непродуктивна.

***

Кажуть, краса врятує світ.

А мене вона поки лише губить.

***

Скільки б не було років батькам, вони завжди помирають зненацька.

***

Господи, ти тільки позбав мене ворогів,

а з друзями я і сам розберуся.

***

Ненавиджу руки нещирих зборів, які голосують за байдужність.

***

Моє життя - це життя бродячого пса.

Колись я був щеням. Потім, зірвавшись із ланцюга, я зализав зрадливу думку, що варто жертвувати собою заради нащадків.

Цим ми не принесемо їм щастя, а тільки подамо дурний приклад для їхніх мук.

Жити теперішнім, бути щасливим сьогодні - краща турбота про тих, хто буде завтра.

***

Логіка дурніша за інтуїцію.

Моє гасло

Не право сили, а сила права!

***

У магазині продавщиця мені сказала: " Заходьте ще".

А я не й здогадався запитати, коли ж то заходити.

***

Яка слухняна донька і яка розпещена мама!

***

Ти рядовой співробітник. Тобі тяжко, на тебе тиснуть. І ти знаєш, хто тисне.

Ти керівник. Тобі так само тяжко, на тебе так само тиснуть, але ти не знаєш, хто це робить.

***

В одного - блакитна кров, а в іншого - плавки блакитні.

***

Всі зусилля своєї зрілості я спрямовую на те, щоб не страждати.

Чим молодша людина, тим частіше вона плаче,

Хоча тим менше причин у неї лити сльози.

***

У жаркій, полум'яній кузні кохання серця б'ються, як молоти.

А що вони, бідолашні, кують? Кують одне для одного ланцюги.

Навіть на вулиці я майже безпомилково можу вам сказати,

який чоловік закований у кайдани жіночих обіймів, а який бадьоро прагне до них.

Чоловік так себе повинен поводити, щоб дати можливість жінці, коли нибудь розлюбити його.

Бути занадто хорошим - значить бути жорстоким.

Наша доброта повинна полягати в тому, щоб у жінки завжди були на замітці такі наші вчинки, які вона змогла б зловтішно пригадати, полегшуючи собі відхід.

У тому, що вона перебільшить, - немає ніяких сумнівів ...

А чи добрими будемо ми, чоловіки, якщо залишимо про себе тільки найкращі спогади?

***

І не моя провина в тому, що мене кинули в бойню безглуздих вправ із вміння стріляти словами і потрапляти ними в небо.

Слова від багатократного вжитку розпалювалися і плавилися прямо на очах, гублячи своє першопочаткове значення.

А ті, хто це спланував, дуже привільно і безпечно жили в прибутковій еміграції пишномовних фраз,

Коли в партизанських лісах пошуків діючої зброї для контратаки голодувала моя довірлива молодість.

***

Хто може відповісти, що більше:

Одна квітка в петлиці чилійського барда Віктора Хара

Чи оранжерея тюльпанів у численних теплицях Голландії?

Що більше ?