Місить баба тістечко,
Внучка помагає.
Хвацько дід дрова рубає
Цурочки збирає.
Пічку вправно розтопляє
Голосно зітхає.
Вогонь горить в печі,
Жару набирає.
Дід сидить на лавці,
Що робить не знає.
Баба каже дідові:
-Досить вже кректати
Бери в руки віника
Та йди підмітати.
Поки пироги пектиму
Тобі не лежати
А мені треба дитину
До кухні привчати.
Так що діду ти не стій
Працюй, не лінися
Відремонтуй старий ослін
Вже йди! Не барися
Бачиш, внучко, який дід,
Ледацюга клятий,
Без горілки ну ніяк,
Треба наливати.
Бо буде отак стоять,
Глухим прикидатись.
Від роботи, як той вовк,
Тікати, ухилятись.
На ось діду, «п’ятдесят»,
Не краплини більше.
-Ой, це ж доза для малят,
Наливай побільше.
-Дивись, внучко, не глухий,
Хитрун наш дідуня.
Дозу вже перехиляє.
І летить мов куля.
Тепер буде працювати.
До зорі на небі.
Так що в кожного із нас
Є свої потреби.
На вечерю ми тебе,
Діду погукаємо.
І до столу подамо,
І сто грам наллємо.
Так що діду ти працюй,
Ні про що не думай.
Перший пиріжок скуштуй,
Одним зубом хрумай…
Другие произведения автора:
Сказочная история
Дід Йосип
ритм звучания
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
