Музика

25 марта 2012 — Василий Мороз
article41159.jpg

Мені сьогодні музика наснилась.
Чарівні звуки солодко гойдались
На теплих хвилях лагідного моря.
Мрійливо, з неба темного, їм зорі
Сріблясті, вкрадки, ніжно посміхались.
Довкола все кружляло і світилось.

 

Сором’язливо із-за хмари – місяць
Не поспішаючи перекотився,
Замилувався розмаїтьтям звуків,
Як зачарований висів і слухав,
І навіть легкий вітерець спинився
Й здивовано затупцював на місці.

 

Мелодія кружляла величаво,
Зникала в далечінь і виринала,
А звуки в хвилях ніжились, купались,
Збиралися у зграйки, й розлітались
За обрій і назад, бешкетували,
Вмостившись верхи на хмаринку кучеряву.

 

Безмежний простір, в місячному сяйві
Під зоряним блакитним небосхилом,
Нагадував мені безжурний рай.
Чіплялась музика за неба край,
Літала понад морем, мов на крилах,
Губилась в мареві безкрайнім.

 

Аж раптом море враз захвилювалось,
Холодний вітер налетів зненацька
І небо заховали грізні хмари,
Неначе велетенськії примари.
Тендітні звуки опинились в пастці,
І повернулась музика на хаос.

 

То тут, то там стогнав несамовито
Самотній звук, ховаючись від бурі
І тонув, захлинаючись у піні.
Над морем поповзли химерні тіні,
Весь світ навколо вмить зробивсь похмурим
І полетіла музика, як вихор.

 

А блискавки кресали чорне небо.
Здригалося від грому люте море.
Бурхливі хвилі аж до хмар сягали,
А звуки поміж блискавок снували
І стрімко підіймалися у гору,
Утворюючи музику шалену.

 

Розлючена стихія намагалась
Приборкати її політ зухвалий,
В пучині, знахабнілу, утопити,
Довести свою зверхність, підкорити.
Гриміла, вила, рвала і метала.
Та все дарма, вона не підкорялась,

 

Відверто над стихією знущалась,
Носилась поміж хмар, як навіжена,
Та в унісон із бурею страшною
Зливалась, упиваючись грозою.
Велична, непокірлива, скажена,
Дзвеніла, біснувалась і сміялась.

 

Сердита буря, від потуг даремних,
Ще дужче розлютилась і зібрала
Собі в підмогу всі земні негоди,
Щоб знищити стрімкий політ свободи,
І край покласти музиці зухвалій,
І розчинити все у тлі буремнім.

 

Напнулась, зосередилася гнівно,
Зібрала звуки всі в єдине ціле
Й жбурнула їх на гострі шпилі скель,
І прокотилася жахлива трель
Над морем, що від піни стало біле
...І захлинулась музика у піні.

 

Шкода, подумав зразу після сну,
І вперше у житті пожалкував,
Що свого часу не навчився нот
І переніс словами у блокнот
Ту музику. Гадаю не дарма,
Якщо між цих рядків, що написав,
Почули ноту ви, бодай одну.

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0041159 от 25 марта 2012 в 20:00


Другие произведения автора:

Повстречались случайно

Странный сон

Бачу

Рейтинг: +6Голосов: 6927 просмотров
Калита Сергей # 25 марта 2012 в 21:35 +1
ШИКАРНО!  thumbup  br
Василий Мороз # 26 марта 2012 в 10:58 +1
Спасибо! rolleyes
Анжела Шкицкая # 26 марта 2012 в 13:58 +1
Безмежно красивий вірш, й музика підібрана винятково! Сподобалось ДУЖЕ!))) vb115  vb115  vb115
Мелодія кружляла величаво,
Зникала в далечінь і виринала,
А звуки в хвилях ніжились, купались,
Збиралися у зграйки, й розлітались
За обрій і назад, бешкетували,
Вмостившись верхи на хмаринку кучеряву. !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Василий Мороз # 27 марта 2012 в 09:56 0
Щиро дякую!
Алла Войнаровская # 26 марта 2012 в 16:30 +1
Знов тиха музка бринить,
Кудись мене, неначе, кличе,
Як тая лагiдная мить,
Немов, натхнення в душу зичить. vb115  arb10

I музика дуже гарна, i вiршi, щиро дякую!
Василий Мороз # 27 марта 2012 в 09:59 0
Чудові рядки, Ала! Дякую!
Николай Благовест # 27 марта 2012 в 15:07 +1
Люблю украинский язык! Очень певучий... Всегда было желание нанем говорить, петь... vb115  good
Василий Мороз # 27 марта 2012 в 16:20 0
Рад, что Вам понравилось, у меня много песен на украинском, так что, если будет желание, можете спеть. Спасибо!
Жанна Улахович # 8 июля 2012 в 23:05 +1
Под впечатлением Ваших стихов, Василий!!! Мощно, прекрасно, чувственно!!! Ваши стихи - и есть музыка! Спасибо!!! good  arb10
Василий Мороз # 9 июля 2012 в 10:35 0
Рад, что Вам понравилось, Жанна. Спасибо! arb10