ФАТУМ

Сидить на призьбі дідуган

Та люльку свою смалить.

Тютюн смакує в самоті,

Бо баба курку смажить.

Дід мріє випити стакан

Гіркого самогону

Та огірочком закусить

В тиші, без перепону.

Отож онука приведуть,

Щоб був до ранку догляд…

І баба з дідом не заснуть,

Поки онук той вдома.

Не буде спокою старим,

Не буде в хаті тихо –

Малий розвалить хлів та тин.

Прийде всесвітнє лихо!

Курчата, свині, кіт та пес

Сховалися в коморах:

Очікують на гомін, смерч,

Що будуть в коридорах.

Спокійно дід сидить, не спить,

Свій самосад куштує…

І десь, в самісінькій душі

Фатальність вередує.

Другие произведения автора:

ИЮЛЬСКИЙ ПОНЕДЕЛЬНИК

НОЯБРЬ. ГРУСТЬ У ФОНТАНА

КУЛИК ОЛЕГ