Гарячим, пекучим болем
Сьогодні ти знов болиш.
Прожити життя – не поле
Лишень перейти, облиш.
Ти – квітка, Ти-вітер. Слухай,
Де ти навчилась так?
А він шепотить на вухо:
«Прости, я такой дурак!»
Приносить горнятко кави,
Тихенько кидає лід.
І Ти пробачаєш жваво,
Образи не бачиш слід.
І спить учорашнє сонце
На теплому ліжку вій.
Лунає Тобі в віконце
Легеньке моє «Să Vii*»
* Să Vii [ce вий] - жду тебя (молд.)
Другие произведения автора:
А Осень моя будет пахнуть Твоими духами
Поцiлуй мене...
Как ещё?!
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
