Я нікому не треба...

14 августа 2011 — Валентина Николаевна Александрова

05.11.08

04:35

«А»:

Нікому нічого не треба.

Ні пісня, ні вірш, ані я.

Сумує осіннєє небо,

Мовчить у чеканні сім’я.


Мовчить і чекає світанок,

І день мій прийдешній щось жде.

І вечір щось робить, бо треба,

Бо ніч уже скоро зайде.


І я знов приходжу до тебе

У думках, у віршах, в піснях,

Ти посмішку літнього неба

Скоріш пригадай, синій птах.

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0010430 от 14 августа 2011 в 22:02


Другие произведения автора:

Ты обо мне подумал

Я – спостерігач

Я в казино играла на удачу

Это произведение понравилось:
Алексей Лобачев
Евгений Хаванский
Рейтинг: +2Голосов: 2671 просмотр
Комментарии (4)
Алексей Лобачев # 14 августа 2011 в 23:53 +1
Співуча українська мова на "Віршах Росії"?.. Чому б і ні...
Валентина Николаевна Александрова # 15 августа 2011 в 19:11 0
Дякую! Станемо відомими в Росії і в Європі, а потім, можливо, повернемося в Україну. Сумно, але вдома ні я, ні мої вірші нікому не потрібні.
Евгений Хаванский # 15 августа 2011 в 20:56 0
Не знаю, как у Вас на родине, но мне стихотворение очень понравилось, хотя я и не знаю украинский язык, но понимаю благодаря белорусскому! Все образуется - вот увидите!
Валентина Николаевна Александрова # 16 августа 2011 в 10:40 0
Спасибо! Я знаю это... Дожить бы)