Милость Божья

Люди идут вождю поклониться,
Век атеизма уж сотню лет длится!
Выбрали идола смерти себе,
И пропадают в адовой мгле!

В проклятье живут и умирают,
Бога предали, расплата ждёт, знают!
Но бес в них хохочет, ведёт за собой,
И не найдут вовеки покой!

Но вот активистка с красным билетом,
Сидела и мысль пришла за обедом!
Нет обезьян, что стали людьми,
Дурили нас в школе, постой погоди!

Что это я против Бога всё шла?
И за собою сотни вела!?
Прости Иисус, не думала я,
Что жизнь прожила, без Господа зря!

Наставь Ты меня и любви научи,
Стыдно как мне, по полной взыщи!
Многие люди в пекло пошли,
Их обманула, ввела в миражи!

Прощаю тебя, Господь ей сказал,
За грех твой Иисус, кару принял!
Иди, расскажи про милость Мою,
Всех кто покается, Мир подарю! 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0021020 от 7 ноября 2011 в 23:52


Другие произведения автора:

30 лет спустя 13

Двуглавый орёл

Как жаль

Рейтинг: 0Голосов: 0803 просмотра
Юрий Гость # 22 мая 2012 в 11:13 0
МОЛИТВА

«Господь близький всіх, хто взиває до Нього,
хто правдою кличе Його» (Псалом 145:18).

Чи здатні осягнути ми
До кого шлем свої молитви.
Чи, може, в клопотах сумних
Себе обманюєм навмисне.

Купуємо написане людьми,
На кожен випадок обдумане, готове.
Немов прохання до царя,
Що писар для неграмотних готовив.

Ми ж молимося до святих –
Надуманих, міфічних нереальних.
Як лист «до діда на село»
Ми адресуєм у проханнях марних.

Син Божий дав для всіх зразок,
Навчив молитися як треба.
Лиш «Отче наш» звертався Він,
Бо тільки Бог нас чує з неба.

Нікому більше не дано
Молитву слухати людини
А красномовство марних слів
Творець належно не оцінить.

Навчав нас Син: «Просіть в Моє ім’я!»,
Що згідно волі Батька хтось попросить,
То матиме, бо сумнів пропаде…
І в серці зла уже не носить.

Моліться подумки, чи в голос.
В дорозі, на постелі, чи в сім’ї…
Де б ти не був, твій Бог почує,
Він Бог живий, Єдиний Він!

Не дивно, що не чує Бог
Молитви суєвірних можновладців.
Вони до Нього не дійшли,
Їх засліпили інші ошуканці.

Придворні екстрасенси, ворожки
Готові зграями служити…
Пророцтва їх лиш на лихе,
Від бід не здатні захистити!

Найбільше зло, що скоїли ченці –
Закрили правду про Святого.
Як посередники від Злого
У  Сина відняли життя.

Тепер вони єдині непомильні…
Трактують Біблію Святу.
І хоч релігій сотні натворили,
Нема ні миру, ні ладу!

Століттями чекає Бог,
Коли нарешті зрозуміють.
І всі знання, що в Біблії Святій
Серця черстві наповнити зуміють.

Щасливі спраглі справжніх знань
Щасливі чесні, миротворці.
Попри весь бруд, насилля і обман
Вони не звернуть на шляхи потворні!

(1 Петра 3:12: «Очі Господні — до праведних,
а вуха Його — до їхніх прохань, а Господнє
лице проти тих, хто чинить лихе!»

(Івана 14:13,14,16:«Все, що тільки попросите
в моє ім’я,— я зроблю». «Я попрошу Батька,
і він дасть вам іншого помічника, який
перебуватиме з вами вічно,— дух правди».

(Матв. 6:7) «Молячись, не повторюйте одне
і те ж, як люди з інших народів, бо вони думають,
що будуть вислухані за своє багатослів’я»

(1 Коринтян 8:5,6: Бо хоча і є ті, кого називають
«богами»,— чи то на небі, чи на землі,— адже
існує багато «богів» і багато «го́сподів», але
для нас лише один Бог, Батько, від якого
з’явилося все і для якого ми живемо, а також
один Господь, Ісус Христос, через якого все
з’явилося і завдяки якому ми живемо.