Кубло

Невже у людства відібрало зір?

Скрізь горе та  кровопролиття.

Пішло все розуму наперекір

У двадцять першому столітті.

Вже у людей закінчився терпець

І думи душу розірвали:

Коли настане цій війни кінець,

Що наші дурні розв'язали?

Чи наші, чи не наші – хто їх зна.

Є вражання – вони не люди.

І то не Бог керує  – Сатана.

І сенсу с цього вже не буде.

Нема порозуміння на землі.

Злочинці владу захопили,

Пройдисвітів у раду привели,

Та демократію в країні об'явили.

Та де ж та демократія, кажіть?

Чи є вона у цьому світі?

А як що є,будь ласка, покажіть…

Не бачимо, хочь очі і відкриті.

І вже не залякати більше нас,

Втомилася уся країна.

Безчинству зрадників настане час

Ми знищемо кубло зміїне.

Другие произведения автора:

Ковыль

Роднее нет

Остывший камин