Цього іграшкового пса отримав мій син на кордоні. М'яке та пухнасте створіння на груди лягло йому раптом згори: поклав прикордонник. Такої хвилини не можна забути! В кімнату вокзалу зайшла доброта, війні заступаючи шлях у маленькому польському Хелмі.
Жовтаво-коричневе хутро погладжував син, доки йшли ми до потяга, що підхопити нас мав, немов естафету, відправити далі... Тоді я запропонував цьому песику дати ім'я, що буде немов обеліск, символ миру, надії і дружби - просте, невибагливе, сонячне: ХЕЛМ.
2. Хессе
Вузенька доріжка велосипедна прямує, прямує... Обабіч поля, ферми, млин... Біжить справа сетер мисливський, дрижить буряковий язик. Це ж треба назвати було симпатичну тварину гучним легендарним ім'ям! Можливо, і він колись матиме щось на кшталт золотої медалі з відтиснутим Нобелем - Бог має гумор. Та зараз ми граємо в бісер: складаєм докупи емоції, спогади, травми, отримати ясний портрет намагаємось, стати в гармонію... З чим? або з ким?..
Пес чалапає поряд, вже немолодий, як я сам. Землі нідерландської вабить його притяжіння.