Від осені до травня

13.09.08

17:07

«А»:

Сьогодні я пройшла крізь стрій людей.

На мене тисячі очей  уже дивились,

Та серед них я не знайшла ночей,

Глибоких, сірих і коханих моїх –  синіх.

Ті очі десь тікали вдалечінь,

Їм інші далі стали відкриватись.

Я їх молю: відкрийте неба синь,

Щоб сонечком могла я в них сіять.

Тебе я дуже часто бачу в снах,

Я в дзеркало душі твоєї зорю,

Бо відображення моє є в дзеркалах,

Як наче осінь стрілася з весною.

Я – осінь нині. Осінь золота.

Мені ще весело: попереду ж ще літо.

Хоч бабине. Але то суєта.

Дощем ще посмішку мою з очей не змито.

Ти – травень. Місяць ніжний, молодий.

Хоч грозовий, але гроза, то – класно!

Хмаринок в тебе купа: втримать вмій.

Бо з хмарами приходить літо вчасно.

Хай буде світлим дзеркало душі

Твоєї і моєї, ми – єдині.

Яскравість в день скоріш нести спіши,

Щоб добре всім було навіки і однині.

Другие произведения автора:

История сотворения компьютера и Интернета

Що таке кохання?

Мне фиолетово, что скука зеленеет

Это произведение понравилось:

Олександр Дячук