Не в силах я....

І витримати погляд твій. 
Хіба не смію я тебе кохати,– 
В душі своїй зірвати буревій? 

Не зупиняй! Я буду говорити 
Про почуття, що спалюють вогнем, 
Які нарешті мушу зрозуміти 
В нестерпних муках день за днем. 

А мрії розбиваються об камінь 
Безвір’я і хитких надій, 
Але ж існує і у мене пам’ять 
І ти – вся до краплинки в ній… 

Зламати б всі умовності нікчемні, 
Спалити ілюзорностей мости, 
Розкрити своє серце, аж до щему: 
Тебе кохати, бо є в мене ти. 

Ім’я твоє кричати без упину 
Аж до відлуння, в безпокійнім сні. 
Я без тебе зотлію і загину, 
Якщо промовиш страшне слово: Нi…