***
Чого ти шкіришся,
Єва Браун?
Огидно бачити ті
світлини,
де ти хизуєшся,
ніби даун,
коли знущаються з
України.
Коли вбиває дітей
потвора,
чия в тобі
сформувала сперма,
брудна, рідка,
безнадійно хвора,
наступні зондер,
наступний вермахт.
Наступний морок,
бо не спроможна
на щось, крім
цього. А вбиті діти
могли світити –
дитина кожна,
дарити втіху, рости,
любити.
Повзи до нього в
смердючий бункер,
якщо відчинять
холопи двері!
Тобі загиблі
пришлють малюнки,
де мама, сонце…
На людожері
нехай нова розтечеться
пляма –
хай нагодує двома
з двох ампул
тебе одну!..
Історична драма
не по зубах пацюкові.
В лапу
йому пістолета не
взяти, раптом
не притулити його
до скроні.
Готує Промисел
інший «Раптор».
Вуста вже в Неба
від сліз солоні.
26.03.2022.
Другие произведения автора:
Забытый в бомбоубежище
Марш
Прощание с сайтом 000