Червона кнопка

28 февраля 2022 — Валерий Коростов


 

Якщо це йде від дебіла, якого нікому зупинити,

то нехай натискає!

Але цій падлі НІКОГО більше не залякати;

загине Росія – нехай,

загине півсвіту – нехай,

А, може, весь світ – це логіка параноїка,

якого більше ніхто не боїться,

ось це пахана й вибиває із колії.

 

Як же це так? Ніхто не боїться?...

Ось так, сатано, саме так.

І ми тебе гризтимемо зубами,

твоїх посіпак і гидоту, яка приповзе сюди,

а ти розважайся в солдатики, доки

свої ж не пристрелять, немов скажену собаку,

 

тому що й вибору більше нема,

тому що й Росії більше нема –

якою була Росія раніше,

 

сидить вона, наче голий король,

на троні,

і сяють ганебні сідниці

убивці, який зруйнував ущент

такого, що найвизначнішим злочинцям

не снилося.

 

Життя та історію,

спільну пам'ять,

яка іще жевріла,

приязнь, довіру…

 

Ось ця потвора –

показую в камеру:

 

на унітазі

тремтить

над червоною...

 

 

28.02.2022.

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0335030 от 28 февраля 2022 в 18:06


Другие произведения автора:

Речь перед корейцами

Розправа

кремлівські пропагандисти

Рейтинг: 0Голосов: 0112 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!