Червона кнопка

Якщо це йде від дебіла, якого нікому зупинити,

то нехай натискає!

Але цій падлі НІКОГО більше не залякати;

загине Росія – нехай,

загине півсвіту – нехай,

А, може, весь світ – це логіка параноїка,

якого більше ніхто не боїться,

ось це пахана й вибиває із колії.

Як же це так? Ніхто не боїться?...

Ось так, сатано, саме так.

І ми тебе гризтимемо зубами,

твоїх посіпак і гидоту, яка приповзе сюди,

а ти розважайся в солдатики, доки

свої ж не пристрелять, немов скажену собаку,

тому що й вибору більше нема,

тому що й Росії більше нема –

якою була Росія раніше,

сидить вона, наче голий король,

на троні,

і сяють ганебні сідниці

убивці, який зруйнував ущент

такого, що найвизначнішим злочинцям

не снилося.

Життя та історію,

спільну пам'ять,

яка іще жевріла,

приязнь, довіру…

Ось ця потвора –

показую в камеру:

на унітазі

тремтить

над червоною...

28.02.2022.

Другие произведения автора:

Кто-то крылатый

Письмо к родине во время войны

Дуэт корнета и саксофона в психушке