Пам’ятаю про те, любий мій:
Коли ледве прокинулось сонце,
Свій квітковий букет запашний,
Ти поклав у розкрите віконце.
Я візьму той букет, обійму,
Буде ніжно він пестити руки,
І до тіла його пригорну,
Що тремтить від солодкої муки.
Відчуваю у квітах любов,
Твою посмішку, карії очі,
І бажання згадати все знов -
Наші дні і чаруючі ночі.
Ти для мене – найкращій в житті,
Ти для мене – єдиний, я знаю.
І до серця, немов в забутті,
Твої квіти навік притискаю.
Не зів’яне букет, любий мій!
Він зігрітий тобою і сонцем.
То любові букет і надій,
Ти поклав у розкрите віконце!
Маша Сладкова
Грудень 2014
Другие произведения автора:
Ветер свободы
Памяти Владимира Высоцкого
Не теряйте друзей
Новые
Меню
