Bapoш
Валерiй Гребенюк
Bapoш манить незайману мрiю
У знiчев'ї пречистi пуття...
Та пiнязi приваблюють бiню,
Що рушає у краще буття!
.
Досi всотує варош, на волi,
Найпречистi надiї, на жаль...
Самовiльно гуляє недоля -
Хитро вабить у шанець параль...
.
Метушаться поквапливо люди -
Безучастнiсть у душах сама!
Має варош такий устрiй всюди -
В його сутностi вiчна зима!
.
Затихає маленька надiя,
У зажурi прещире життя...
Забуваються давнi повiр'я,
Гiрко плаче самотнє дiвча...
.
Почуттям простягає долонi -
Сподiвання вручає свої!
Та в асфальтових вулиць полонi
Непримiтно дiвчисько стоїть...
.
Поспiшають навколо машини
У кiрунку зникають : де як...
На байдужiсть знаходяться сили
I зростає у душах будяк!
.
Варош має свою самобутнiсть -
Неосяжна людей течiя!
Що дiвчини змiнила присутнiсть,
Змiнить може вiдсутнiсть... Чия?..
Другие произведения автора:
Чекай!
Квиток у інший світ.
Квілтінг
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
