Біль і пам'ять

Болять мені руїни, вбиті діти,

нещасні люди, загнані в кути,

яким злочинці не дають ні вийти

із пастки, ані підвезти

до них гуманітарку, за наказом

скаженого щура по мирних садять

з важкої зброї, кидають на них

касетні бомби та авіаційні,

по церквах власного патріархату

прицільно луплять, ніби хтось іще

тут має сумнів, звідки виринають

ці сили зла, руйнують телевежі,

газопроводи, мітять у АЕС,

садки дитячі, школи та лікарні,

розстрілюють машини, волонтерів,

швидкі та лікарів, грабують тощо…

Пробачити багато можна з часом,

але таке вкарбовується в гени

і там кричить до Другого Пришестя,

і ніякій Гаазі опік цей,

я впевнений, вже не залікувати.

07.03.2022. 

Другие произведения автора:

Праздники ничего не меняют

Что ни день, то...

Прометеевы муки