Ксанф, Езоп і море

22.10.08

11:07

«А»:

Раз хвалько, зухвалий Ксанф,

Випить море схотів сходу.

Обіцяв він та не знав,

Що собі він чинить шкоду.

Друзі, вражені таким,

За язик його спіймали:

«Випий море, бо зберем

В тебе і рабів, що дали».

Переляканий «мудрець»

До Езопа підлизався:

«Все, що хочеш, дам, лиш ти

Виручить мене збирайся».

«Добре, - так Езоп сказав, -

Перед тим, як випить море, 

В друзів чашу попроси,

Щоб зілляти в неї скоро

Море все змогли». Ось так

Ксанф обіцянки позбувся,

І Езопа відпустив, - 

Вільним наш Езоп проснувся.

Другие произведения автора:

Стукають часи – капельки роси

Эх! Дорога!

Міні. Дуля з маком

Это произведение понравилось:

Maрина Эпштейн