22.10.08
11:07
«А»:
Раз хвалько, зухвалий Ксанф,
Випить море схотів сходу.
Обіцяв він та не знав,
Що собі він чинить шкоду.
Друзі, вражені таким,
За язик його спіймали:
«Випий море, бо зберем
В тебе і рабів, що дали».
Переляканий «мудрець»
До Езопа підлизався:
«Все, що хочеш, дам, лиш ти
Виручить мене збирайся».
«Добре, - так Езоп сказав, -
Перед тим, як випить море,
В друзів чашу попроси,
Щоб зілляти в неї скоро
Море все змогли». Ось так
Ксанф обіцянки позбувся,
І Езопа відпустив, -
Вільним наш Езоп проснувся.
Другие произведения автора:
Прошла амнезия...
Ты для меня страна, тебя хочу открыть
СМС. Раз в год олени сбрасывают рога
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
